Репост. У кого автопереводчик - вырубите его к чертям...

Отсель взято
Самый Сок

Полтавский вареник. История изготовления и вкусного поедания.

Коли Бог творив Полтавщину, то саме їв вареники, смачні настоящі Божественні вареники. І от він так пучкою в сметані ткнув посеред України і сказав «А тут от буде край несусвітніх пофігістів і дзен-буддістів, що смішно говоритимуть і вмітимуть такі вареники робити, аж здаватиметься, що Рай Господній вже прийшов, і ось він тут прямо в мисці вилискує маслом та сметаною». Звідтоді й повелося що нема ніде більших вареникових чарівниць, як на Полтавщині.

А якщо в Чернівцях ґаздиня вміє добре ліпашить вареники, то значить десь там має полтавське коріння, або шпіонка – не інакше.

Часто можна почути дуже образливу для полтавців річ, коли ліпеник із тоненького синього, ніякого тіста, в яке запхано шось і зварено, звуть вареник. Насправді як казала моя бабуня, царство їй небесне, — «хіба то вареник, то ж якийсь пальмен». Тому якщо хочете полтавського вареника, то знайте, що той вареник має бути пухким, як дупка немовляти, ніжним, як весняна хмаринка, і чималим таким. Нормальних полтавських вареників більше ніж 5 в одну пельку не влізе і на тарілку не ляже. Хоча, якщо ви не схибите моїм порадам, то влізе значно більше.

З чого починаються вареники?

Вареники в нормальній українській сім’ї починаються з голодних і спраглих людської їжі чоловічих очей, а також із природнього бажання жінки заявити про себе, як про неабияку хазяйку. Тоді дістаються миски. Готується смачна начинка, пахтить по хаті смачним, духмяним, красивим і душевним.

Найсмачніші вареники в моєму житті виходили під музику «ТІК», «Отвінта», «Сокира Перуна» і канєшно ж «Брати Гадюкіни». Тому включайте шось патріотичне і цікаве і вареники будуть ліпиться самі)))

Начинка

В начинку може піти все смачнесеньке, що є в хаті, окрім вермішелі, бо воно може і цікаво, але не дуже смачно тісто з тістом. Найбільше в нашій родині полюбляють закласти в вареник тушкованої капусти самої чи з грибочками, або картоплі зі шкварочками.
Проте із задоволенням летять до рота також вареники із вишні, малини, солоного чи солодкого сиру, і навіть з ізюмом.

Якщо ви шанувальник вареничків з капустою, то вам треба буде взяти капустинку, десь на кіло вагою, цибулину і морквину. Все це діло добряче перешаткуйте, посоліть на свій смак, поперчіть як любите, можете збризнути оцтом чи лимонним соком і кладіть на пательню із розігрітою олією. На помірному вогні і під кришкою тушкуєте капусту, в процесі можна підлити пару ложок молока тоді капустка отримає такий приємний присмак. В кінці додайте спеції. Зверніть увагу, що на начинку капустка повинна мати виражений смак, бо саме тісто прісне, тому якщо трошки не солоне, ліпше досоліть.

Якщо любите капусту з грибочками то під кінець тушкуваня додайте в капусту десь грам 300 підсмажених з цибулькою грибів. До капусти з грибами молока не лийте, вони не дуже товаришують.

Якщо ж ви фанат картопельки і шкварочок запашних, то візьміть десь півкіла картоплі, почистіть і зваріть як на пюре, або як у нас на Полтавщині кажуть «топтанку», в процесі варіння підсоліть, дайте трішки перцю чорного і на самому початку додайте зубочок чи два часнику, він розвариться разом з картоплею і дасть дуже приємний присмак. Поки кипить картопля, а ви поглядаєте телевізор то підсмажте на салі дрібно пошатковану цибулину. Цибулю краще смажити довгенько і на повільному вогні, тоді вона буде ніжною і смачно. В процесі смаження підсоліть, поперчіть. Коли буде готова картопля, то злийте відвар і потовчіть її з теплим молочком і засмажкою зі шкварочками, додайте туди пошаткованого кропчику і посмакуйте чи достатньо воно масне і чи досить там соли.

Готову гарячу начинку відставте вбік – нехай вичахає. А ви в цей час почнете чаклувати з пристроєм для варіння і особливим тістом… Пухким, ніжним і смачним.

Варіння

Вареник справжній має бути на пару, тому городимо спеціальний пристрій де будемо варити. Знайдіть найбільшу в діаметрі каструлю, тільки щоб до неї була висока кришка, або щоб можна було накрити сковорідкою глибоченькою чи мискою. Підібрали, приміряли. Якщо все сходиться й підходить, то набираєте в каструлю на три пальці не повно води, а зверху дуже туго пов’язуєте шмат вдвоє складеної марлі. Можна не затягувати на марлі вузли, а притиснути її по колу до каструлі тугенько звичайною резинкою. Можна взагалі відмовитися від марлі якщо маєте конструкцію для варіння на пару, або і звичайну металеву сітку. Проте металеву сітку треба буде змастити олією щоб вареники не прикіпали до неї. От все зробили і ставите воду хай закіпає, поки ви вмісите тісто.

Тісто

Півлітра теплої питної води вилийте в чималу миску, туди додайте 25-30 грамів пресованих дріжджів, половину столової ложки цукру, півчайної ложки солі, одну чайну ложку соди і дві столових ложки олії, все це діло добре розмішайте і всипте десь три стакани просіяного білого борошна. І почніть мішати, мішайте ніжно і разом з тим безкомпромісно, додавайте потроху борошна, скільки попросить тісто. Добре вимішане тісто на вареники має бути ніжним, гладеньким, пухкеньким і не чіплятися до рук. Головне не перетовкти його.

От тільки вмісили ви тісто, то беріть зразу начинку і ліпіть вареники, бо як закипить вода, то ви покладете їх на сітку, чи марлю, вкриєте зверху кришкою, чи глибокою сковорідкою і дасте їм там 6-7 хвилин на пару поваритися. Піднявши кришку, ви побачите пухкенькі, ніжні і смачні варенички.

Завчасно підготуйте те чим ви помастите вареники і сам посуд куди зніматимете. В ідеалі то має бути макітра, спеціальний такий розмальований глиняний горщик, як в пацюка в гоголівських «вечорах». Той горщик краще завчасно нагріти і вкласти на дно столову ложку вершкового масла або ж засмажки. Готові вареники складаєте в горщик, легко і ніжно його перетрушуєте, і накриваєте рушником, і так варите і примащуєте кожну партію. Не скупіться на масло чи засмажку.

На стіл

На стіл вареник має потрапити свіжий, тільки зварений, политий зверху сметаною чистою, або з перчиком та зеленню, то вже як самі схочете. Сметани не шкодуйте, бо то ж таки дуже смачно з нею буде. Наша бабуся було ставила посеред столу цілу мисяру сметани і ми всі вмочали туди вареники і їли так що аж ляскіт до стелі стояв.

Смачного вам полтавського вареника, дорогенькі!